Lyrics Тарас Григорович Шевченко - Марія. ч.6

Singer
Song title
Марія. ч.6
Date added
10.07.2023 | 08:20:12
Views 6
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect

The lyrics of the song are provided for your reference Тарас Григорович Шевченко - Марія. ч.6, and also a translation of a song with a video or clip.

Заробила
Чи то позичила вдова
Півкопи тую на буквар.
Сама б учила, так не знала ж
Вона письма того. Взяла
Та в школу хлопця одвела,
У ієсейську. Доглядала ж
Сама його, сама й навчала
Добру і розуму. Івась,
Таки вдовенко, в його вдавсь,
То вдвох собі й ходили в школу
І вчились вкупочці. Ніколи
Ані пограється з дітьми,
Ані побігає; самий,
Один-однісінький, бувало,
Сидить собі у бур’яні
Та клепку теше. Помагало
Святому батькові в трудах.
Якось по сьомому годочку —
Мали́й вже добре майстрував —
Одпочиваючи в куточку,
Старий на сина дивувавсь,
Який-то з його майстер буде!
Які-то люди з його будуть!
Та взявши відер, кандійок,
І батько, й мати, і воно
Пішли на ярмарок у самий
Самісінький Єрусалим.
Хоч і далеко, так спродати
Дорогше можна. От прийшли,
Розташувались. Батько й мати
Сидять собі та продають
Добро своє. А де ж дитина?
Побігло десь. Шукає сина
Та плаче мати. І не чуть,
Де ділося. У синагогу
Зайшла благать благого Бога,
Щоб син її найшовсь. Аж глядь,
Межи раввінами дитина,
Її хлоп’яточко, сидить
І научає, неповинне,
Як в світі жить, людей любить,
За правду стать! за правду згинуть!
Без правди горе! — Горе вам,
Учителі-архієреї! —
І дивувались фарисеї
І книжники його речам.
А радость Матері Марії
Неізреченная. Месію,
Самого Бога на землі
Вона вже зріла.
Спродались,
Во храмі помолились Богу
І веселенькі у дорогу
Додому рушили вночі
По холодочку.

Виростали
І вкупі вчились, ростучи
Святиє діточки. Пишались
Святиє тії матері
Своїми дітками. Із школи
Путем терновим розійшлись
Обидва. Божії глаголи,
Святую правду на землі
І прорекли, і розп’ялись
За воленьку, святую волю!

Іван пішов собі в пустиню,
А твій меж люди. А за ним,
За Сином праведним своїм,
І ти пішла. В старій хатині
В чужій покинула його,
Святого Йосипа свого!
Пішла тинятись попідтинню,
Аж поки, поки не дійшла
Аж до Голгофи.
Бо за Сином
Святая Мати всюди йшла,
Його слова, його діла —
Все чула, й бачила, і мліла,
І мовчки трепетно раділа,
На Сина дивлячись. А він
Сидить, було, на Єлеоні,
Одпочива. Єрусалим
Розкинувсь гордо перед ним,
Сіяє в золотім вісоні
Ізраїльський архієрей!
Романський золотий плебей!
І час і два мине, не встане,
На матір навіть не погляне
Та аж заплаче, дивлячись
На іудейськую столицю.
Й вона заплаче, ідучи
У яр по воду до криниці,
Тихесенько. І принесе
Води погожої, і вмиє
Утомлені стопи святиє,
І пити дасть, і отрясе,
Одує прах з його хітона,
Зашиє дірочку та знову
Під смокву піде. І сидить
І дивиться, о Всесвятая!
Як Син той скорбний спочиває.
Аж ось і дітвора біжить
Із города. Його любили
Святиє діточки. Слідком
За ним по улиця[х] ходили,
А іноді й на Єлеон
До його бігали малії.
Отож прибігли. — О святії!
Пренепорочниє! — сказав,
Як узрів діток. Привітав
І цілував, благословляя,
Погрався з ними, мов маленький,
Надів бурнус. І веселенький
З своїми дітками пішов
В Єрусалим на слово нове,
Поніс лукавим правди слово!
Заработал
Заимствовала ли вдова
Полушарие к букве.
Она бы преподавала, поэтому не знала то же самое
Она это письмо. Она взяла
И в школу парня вышла,
В Хейси. Она присматривала за
Сама сама и учила
Хорошо и разум. Ивас,
Такой vdovenko, он смог,
Они двое пошли в школу
И они учились в куче. Никогда
Ани будет играть с детьми,
Ни один не работает; очень,
Один-один, иногда,
Сидит в сорняке
Но заклепка Теше. Это помогло
Святой Отец в работе.
Каким -то образом на седьмой Гуда -
Хади уже сделала хорошо -
Удаление в углу,
Старый на сыне удивлялся,
Что -то от его хозяина будет!
Какие люди будут!
И взять ведро, Candins,
И отец, и мать, и это
Пошел на ярмарку в наибольшее количество
Сам Иерусалим.
Хотя далеко, чтобы охватить
Ты можешь. Вот пришло,
Располагается. Отец и мать
Сидеть и продавать
Ваш хороший. А где ребенок?
Бег где -то. Ищу сына
И он плачет, чтобы иметь. И не немного,
Где это было. В синагоге
Просил о добром Боге,
Что ее сын найдет. Искать,
Границы ребенка Раввинс,
Ее ребята сидит
И учится, невинный,
Как живет в мире, люди любят,
Для правды, пол! Правда склонится!
Без истины горе! - Горе вам,
Арктические учителя! -
И фарисеи удивились
И книжники его вещей.
И радость матери Марии
Бессоклеты. Мессия,
Сам Бог на земле
Она уже зрелая.
Были сметены,
В храме молился Богу
И весело на дороге
Они переехали домой ночью
На холоде.

Они выросли
И вместе научились, взрос
Ребенок свят. Были горды
Мать будет святой
Со своими детьми. Из школы
Положите шипы
Оба. Боги Божьи,
Святая истина на земле
Как прогнозируемые, так и распятые
Для Вальленко, святая воля!

Иван пошел в свою пустыню,
И ваши границы - это люди. И позади него,
По словам Сына его праведника,
И ты пошел. В старой хижине
В незнакомце оставил его,
Святой Иосиф!
Пошел, чтобы бродить по подчинению,
Пока он не достиг
Вниз до Голгофы.
Потому что позади сына
Святая мать ходила везде,
Его слова, его поступки -
Все слышали и видели, и призваны,
И в тишине с тревогой радовался,
Сын смотрит. И он
Сидит, был на завесе,
Отдых. Иерусалим
С гордостью рассеялся перед ним,
Посев в золоте
Израильские епископы!
Романский золотой плби!
И время и два пройдут, не встают,
Мать даже не будет выглядеть
И будет плакать, как вы посмотрите
На еврейской столице.
И она будет плакать, когда уйдет
В ущелье на воде для колодца,
Тихо. И принесите
Воды любимых и мытье
Усталые ноги будут святыми,
И выпить и запасно,
Колеблется пепла от хитона,
Сшил дыру и снова
Под немом пойдет. И сидит
И он смотрит, о святом!
Как сын, он отдыхает.
И здесь и дети бегают
Из города. Его любили
Ребенок свят. След
Позади него на улице [x] пошел,
А иногда на Элеоне
Малий был убежден к нему.
Итак, они пришли. - О, святой!
Пресник! - сказал,
Как дети. Приветствовал
И поцеловал, благословленно,
Играл с ними как маленький,
Носить бун. И весело
С их детьми ушли
В Иерусалиме за слово новое,
Вставьте правду слова!