Текст песни Ирина Цуканова - мати минус
Просмотров
161
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Ирина Цуканова - мати минус, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Мати
Музика - Iрина Цуканова
Слова - Артур Цуканов
Із-за обрію над полем сонце випливало,
А на полі спозаранку мати жито жала.
Та й звернулася до сонця, та його питала
Про єдиного синочка, що з війни чекала.
«Ой ти, сонечко, ласкаве, ти нас зігріваєш,
І з гори ти нашу грішну землю оглядаєш.
Усе бачиш, усе чуєш, все на світі знаєш.
Де синочок мій єдиний, чи мені підкажеш?»
А на полі біля жінки той сусідка була,
Як зверталася до сонця взяла i почула.
Так спитала: «Що ти кажеш, чи може забула,
Що пройшло уже п’ять років, як війна минула?»
«Як живий був твій синочок, чи б не повернувся?
Чи гадаєш ти до дому стежки він забувся?
Чи ти думаєш саму б тебе він полишив?
Певно, десь у буряні вiн голову схилив.»
Також поруч жито жав чоловік сусідки,
Та і дуже йому жаль стало тої жінки.
Вiн промовив до дружини : «Облиш бідну мати,
Бо від горя може легко розуму не стати»
- Зовсім я не божевільна - мати їм сказала, -
Нащо кажете, що вмер він? Хіба ж я не знала?
Через те, що він не поруч, то вже ж не любити?
В моїм серці мій синочок завжди буде жити!
- Він для мене подих вітра, що ласка обличчя,
А струмок бринить, немов, голос його кличе,
А ріка блищить на сонці – то усмішка сина.
Не утримає ніколи рідного могила!
Музика - Iрина Цуканова
Слова - Артур Цуканов
Із-за обрію над полем сонце випливало,
А на полі спозаранку мати жито жала.
Та й звернулася до сонця, та його питала
Про єдиного синочка, що з війни чекала.
«Ой ти, сонечко, ласкаве, ти нас зігріваєш,
І з гори ти нашу грішну землю оглядаєш.
Усе бачиш, усе чуєш, все на світі знаєш.
Де синочок мій єдиний, чи мені підкажеш?»
А на полі біля жінки той сусідка була,
Як зверталася до сонця взяла i почула.
Так спитала: «Що ти кажеш, чи може забула,
Що пройшло уже п’ять років, як війна минула?»
«Як живий був твій синочок, чи б не повернувся?
Чи гадаєш ти до дому стежки він забувся?
Чи ти думаєш саму б тебе він полишив?
Певно, десь у буряні вiн голову схилив.»
Також поруч жито жав чоловік сусідки,
Та і дуже йому жаль стало тої жінки.
Вiн промовив до дружини : «Облиш бідну мати,
Бо від горя може легко розуму не стати»
- Зовсім я не божевільна - мати їм сказала, -
Нащо кажете, що вмер він? Хіба ж я не знала?
Через те, що він не поруч, то вже ж не любити?
В моїм серці мій синочок завжди буде жити!
- Він для мене подих вітра, що ласка обличчя,
А струмок бринить, немов, голос його кличе,
А ріка блищить на сонці – то усмішка сина.
Не утримає ніколи рідного могила!
Have
Music - Irina Tsukanova
The words are Arthur Tsukanov
Because of the horizon above the field, the sun followed.
And on the field at the beginning of the morning, have a rye sting.
And he turned to the sun, and asked him
About the only son that waited for the war.
"Oh, you son, kindly, you warm up us,
And from the mountains you look at our sinful land.
You see everything, you hear everything, you know everything in the world.
Where my son is the only one, will you tell me? "
And on the field near a woman, that neighbor was,
As I turned to the sun I took and heard.
So he asked: "What do you say, maybe you forgot,
What has passed five years ago, how the war has passed? "
"How was your son's alive, would he not come back?"
Do you think he was forgotten about the path to the house?
Do you think he left you, he?
Probably, somewhere in a bore he bent his head. "
Also next to a rye-threshing husband is a neighbor
Yes, and he was very sorry for that woman.
He said to his wife: "Leave a poor mother,
Because of grief it is easy to not become intelligent "
- Absolutely I'm not crazy - mother told them, -
Why say that he died? Did not I know?
Due to the fact that he is not close, then you do not love?
In my heart my son will always live!
- He breathes the wind for me, that's a gentle face,
A stream breaks, as if its voice calls
And the river shines in the sun - that's a smile of a son.
Never hold your own grave!
Music - Irina Tsukanova
The words are Arthur Tsukanov
Because of the horizon above the field, the sun followed.
And on the field at the beginning of the morning, have a rye sting.
And he turned to the sun, and asked him
About the only son that waited for the war.
"Oh, you son, kindly, you warm up us,
And from the mountains you look at our sinful land.
You see everything, you hear everything, you know everything in the world.
Where my son is the only one, will you tell me? "
And on the field near a woman, that neighbor was,
As I turned to the sun I took and heard.
So he asked: "What do you say, maybe you forgot,
What has passed five years ago, how the war has passed? "
"How was your son's alive, would he not come back?"
Do you think he was forgotten about the path to the house?
Do you think he left you, he?
Probably, somewhere in a bore he bent his head. "
Also next to a rye-threshing husband is a neighbor
Yes, and he was very sorry for that woman.
He said to his wife: "Leave a poor mother,
Because of grief it is easy to not become intelligent "
- Absolutely I'm not crazy - mother told them, -
Why say that he died? Did not I know?
Due to the fact that he is not close, then you do not love?
In my heart my son will always live!
- He breathes the wind for me, that's a gentle face,
A stream breaks, as if its voice calls
And the river shines in the sun - that's a smile of a son.
Never hold your own grave!