Текст песни Зоя Слободян - Танго
Просмотров
31
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Зоя Слободян - Танго, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Передмова:
Там, де нас немає і не буде,
сніг упав на вежі і сади.
Як ми ходимо обоє
нетрями старою дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик — теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.
На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
і крадеться вслід за нами
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).
І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
а життя таке велике...
Там, де нас немає і не буде,
сніг упав на вежі і сади.
Як ми ходимо обоє
нетрями старою дому!..
Гобелени і гобої
славлять пару невідому,
ніби бачать нашу змову:
кожен дотик — теплий спалах.
І тоді ми знову (й знову)
переходимо в дзеркалах.
На годиннику з гербами,
як завжди, година друга,
і крадеться вслід за нами
може, туга, може, фуга...
Повз портрети і портшези
з нами йде луна від кроків.
Ми кудись надовго щезли
(двісті років? Триста років?).
І, коли вже стане темно,
з неопалених покоїв
(я, здається, вівся чемно,
я нічого не накоїв),
у жаркі вогні неонні
повертаємось навіки.
Я несу тебе в долоні,
а життя таке велике...
Preface:
Where we are not and will not be,
snow fell on towers and gardens.
As we walk both
the wilds of the old house! ..
Tapestries and oboes
praise the couple unknown,
as if they see our plot:
every touch is a warm flash.
And then again (and again)
go to the mirrors.
On the clock with the arms,
as always, hour one,
and steals after us
can, longing, maybe, fugue ...
Past portraits and porthos
with us comes the moon from the steps.
We disappeared for a long time
(two hundred years? three hundred years?).
And when it's getting dark,
from unburned rooms
(I seem to have been polite,
I did nothing),
into the hot lights of neon
let's go back forever.
I carry you in the palm of my hand
and life is so great ...
Where we are not and will not be,
snow fell on towers and gardens.
As we walk both
the wilds of the old house! ..
Tapestries and oboes
praise the couple unknown,
as if they see our plot:
every touch is a warm flash.
And then again (and again)
go to the mirrors.
On the clock with the arms,
as always, hour one,
and steals after us
can, longing, maybe, fugue ...
Past portraits and porthos
with us comes the moon from the steps.
We disappeared for a long time
(two hundred years? three hundred years?).
And when it's getting dark,
from unburned rooms
(I seem to have been polite,
I did nothing),
into the hot lights of neon
let's go back forever.
I carry you in the palm of my hand
and life is so great ...