Текст песни Ірина Мороз - І навіть той нікчемний протяг

і навіть той нікчемний протяг
хоч це не вітер і не потяг
мене пронизує стрілою
яка вся пахне лиш тобою
і я зникаю за стіною
чужих підземних переходів
знайомих книжних епізодів
незафіксованих рекордів
безстрашно й зовсім непомітно
ступаю тихо проти вітру
вмикаю серед ночі світло
щоб пересвідчитись – ти поруч.
ти під грудьми.
ти там – ліворуч
між ребрами стикаєш сонця обруч
спіраллю в’єшся коло мого серця
хоч кожен крок твій ненавмисно стерся…
ця ніжність снів безперестанку ллється
я чую - зліва в тебе б’ється
багатокамерне і чисте
серце.
і хай воно тебе не тисне
навіть, коли любов повисне
у повітрі
де кожна грань вже у новій палітрі
не бійся днів
не бійся слів
не бійся вітру.