Текст песни Диктант 8 - У пошуках слова
Просмотров
13
1 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Диктант 8 - У пошуках слова, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
8. У пошуках слова
Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову, наприклад, без чудового слова «мрія»? Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно знане з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Мовляв, це народне слово, видобуте літературною мовою з глибин душі народу-мовотворця.
Однак не поспішайте з таким категоричним висновком. Візьміть «Кобзар» Тараса Шевченка, перегорніть його сторінки — і ви переконаєтеся, що слова «мрія» немає навіть у цього видатного поета. У чому ж річ? Як могло статися, що поетично-ніжне слово «мрія» відсутнє в Шевченкових безсмертних творіннях? Бо ж мрія — це дума про щось прекрасне. Без мрії, як співається, не можна жити.
Виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченківську добу. Його створив для української мови письменник Михайло Старицький. Звичайно, так майстерно й філігранно викувати слово можна тільки на злеті поетичного натхнення.
Пригадаймо перші кроки цього слова. Це було так: Михайло Старицький написав вірш, який присвятив матері Лесі Українки Олені Пчілці. Новостворене слово припало до душі письменниці й зазвучало в її поезіях.
Зусиллям двох поетів — Михайла Старицького й Олени Пчілки — слово «мрія» зійшло на багатобарвній ниві української мови, заквітло, зачарувало нас своєю красою.
176 слів За І. Вихованцем
Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову, наприклад, без чудового слова «мрія»? Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно знане з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Мовляв, це народне слово, видобуте літературною мовою з глибин душі народу-мовотворця.
Однак не поспішайте з таким категоричним висновком. Візьміть «Кобзар» Тараса Шевченка, перегорніть його сторінки — і ви переконаєтеся, що слова «мрія» немає навіть у цього видатного поета. У чому ж річ? Як могло статися, що поетично-ніжне слово «мрія» відсутнє в Шевченкових безсмертних творіннях? Бо ж мрія — це дума про щось прекрасне. Без мрії, як співається, не можна жити.
Виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченківську добу. Його створив для української мови письменник Михайло Старицький. Звичайно, так майстерно й філігранно викувати слово можна тільки на злеті поетичного натхнення.
Пригадаймо перші кроки цього слова. Це було так: Михайло Старицький написав вірш, який присвятив матері Лесі Українки Олені Пчілці. Новостворене слово припало до душі письменниці й зазвучало в її поезіях.
Зусиллям двох поетів — Михайла Старицького й Олени Пчілки — слово «мрія» зійшло на багатобарвній ниві української мови, заквітло, зачарувало нас своєю красою.
176 слів За І. Вихованцем
8. В поисках слова
Разве можно представить современный украинский литературный язык, например, без замечательного слова «мечта»? Всем нам хорошо известно это слово. Кто-то скажет, что это известное с давних времен, еще с деда-прадеда. Мол, это народное слово, добытый литературным языком из глубин души народа-языкотворца.
Однако не спешите с таким категоричным выводом. Возьмите «Кобзарь» Тараса Шевченко, пролистайте его страницы - и вы убедитесь, что слова «мечта» нет даже у этого выдающегося поэта. В чем же дело? Как могло случиться, что поэтически нежное слово «мечта» отсутствует в Шевченко бессмертных творениях? Ведь мечта - это мечта о чем-то прекрасном. Без мечты, как поется, нельзя жить.
Оказывается, что слово «мечта» возникло в пошевченкивской сутки. Его создал для украинского языка писатель Михаил Старицкий. Конечно, так искусно и филигранно выковать слово можно только на взлете поэтического вдохновения.
Вспомним первые шаги этого слова. Это было так: Михаил Старицкий написал стихотворение, которое посвятил матери Леси Украинский Елене Пчилке. Вновь слово пришлось по душе писательницы и зазвучало в его поэзии.
Усилиям двух поэтов - Михаила Старицкого и Елены Пчелки - слово «мечта» сошло на многоцветной ниве украинского языка, зацвела, очаровало нас своей красотой.
176 слов По И. Воспитанником
Разве можно представить современный украинский литературный язык, например, без замечательного слова «мечта»? Всем нам хорошо известно это слово. Кто-то скажет, что это известное с давних времен, еще с деда-прадеда. Мол, это народное слово, добытый литературным языком из глубин души народа-языкотворца.
Однако не спешите с таким категоричным выводом. Возьмите «Кобзарь» Тараса Шевченко, пролистайте его страницы - и вы убедитесь, что слова «мечта» нет даже у этого выдающегося поэта. В чем же дело? Как могло случиться, что поэтически нежное слово «мечта» отсутствует в Шевченко бессмертных творениях? Ведь мечта - это мечта о чем-то прекрасном. Без мечты, как поется, нельзя жить.
Оказывается, что слово «мечта» возникло в пошевченкивской сутки. Его создал для украинского языка писатель Михаил Старицкий. Конечно, так искусно и филигранно выковать слово можно только на взлете поэтического вдохновения.
Вспомним первые шаги этого слова. Это было так: Михаил Старицкий написал стихотворение, которое посвятил матери Леси Украинский Елене Пчилке. Вновь слово пришлось по душе писательницы и зазвучало в его поэзии.
Усилиям двух поэтов - Михаила Старицкого и Елены Пчелки - слово «мечта» сошло на многоцветной ниве украинского языка, зацвела, очаровало нас своей красотой.
176 слов По И. Воспитанником