Текст песни Вікторія Дикобраз - Дай.вер
Просмотров
12
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Вікторія Дикобраз - Дай.вер, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Жінка, що йде, залишає йому квиток.
На квитку вже прострочені дати, немає поміток.
Він чує: під'їздом відлунює перший крок,
натомість десь в грудях зривається запобіжник
і повінь весняну розгулює в голові,
терпко дзвенить, як в контуженого солдата.
Що вже тоді має значення взагалі,
вона ж замастила відбитками кожен атом.
Він списує стіни, складаючи з літер код:
місто, відправлення, прізвище, без постелі.
Був час, вона зізнавалась, що поворот
до Львова майже тоді забезпечив її землею.
Колись вона рвала із пір'я йому листи,
казала, щоб там, на балконі, мостив гніздо.
Чекав її вдень і вночі на своїм посту
і не займав без неї кримське вино.
Так і лишилось розбите дзеркальне скло
міражем стрекозиних крилець леткого літа.
Пляма багряна ширилась рукавом.
Люди – не риби, куди-бо їм без повітря.
#Семантика_
На квитку вже прострочені дати, немає поміток.
Він чує: під'їздом відлунює перший крок,
натомість десь в грудях зривається запобіжник
і повінь весняну розгулює в голові,
терпко дзвенить, як в контуженого солдата.
Що вже тоді має значення взагалі,
вона ж замастила відбитками кожен атом.
Він списує стіни, складаючи з літер код:
місто, відправлення, прізвище, без постелі.
Був час, вона зізнавалась, що поворот
до Львова майже тоді забезпечив її землею.
Колись вона рвала із пір'я йому листи,
казала, щоб там, на балконі, мостив гніздо.
Чекав її вдень і вночі на своїм посту
і не займав без неї кримське вино.
Так і лишилось розбите дзеркальне скло
міражем стрекозиних крилець леткого літа.
Пляма багряна ширилась рукавом.
Люди – не риби, куди-бо їм без повітря.
#Семантика_
Женщина уходящего оставляет ему билет.
На билете уже просроченные даты, нет пометок.
Он слышит: подъездом вторит первый шаг,
зато где-то в груди срывается предохранитель
и наводнение весеннюю разгуливает в голове,
терпко звенит, как в контуженного солдата.
Что уж тогда имеет значения вообще,
она же замазали отпечатками каждый атом.
Он списывает стены, составляя из букв код:
город, отправления, фамилия, без постели.
Было время, она признавалась, что поворот
во Львов почти тогда обеспечил ее землей.
Когда она рвала с перьев ему письма,
говорила, чтобы там, на балконе, мостил гнездо.
Ждал ее днем и ночью на своем посту
и не занимал без нее крымское вино.
Так и осталось разбито зеркальное стекло
миражом стрекозиних крылышек летучего лета.
Пятно багровая ширилась рукавом.
Люди - не рыбы, куда-то им без воздуха.
# Семантика_
На билете уже просроченные даты, нет пометок.
Он слышит: подъездом вторит первый шаг,
зато где-то в груди срывается предохранитель
и наводнение весеннюю разгуливает в голове,
терпко звенит, как в контуженного солдата.
Что уж тогда имеет значения вообще,
она же замазали отпечатками каждый атом.
Он списывает стены, составляя из букв код:
город, отправления, фамилия, без постели.
Было время, она признавалась, что поворот
во Львов почти тогда обеспечил ее землей.
Когда она рвала с перьев ему письма,
говорила, чтобы там, на балконе, мостил гнездо.
Ждал ее днем и ночью на своем посту
и не занимал без нее крымское вино.
Так и осталось разбито зеркальное стекло
миражом стрекозиних крылышек летучего лета.
Пятно багровая ширилась рукавом.
Люди - не рыбы, куда-то им без воздуха.
# Семантика_