Текст песни Вихід Був - Тіні

Тіні блукають по містах
місяць згубив себе в зірках
листя готове до зими
падай, скоро впадемо й ми.

Червоніла з кожним днем земля
надії марні й світ
став полем бою не залишить після себе слід
дитина, яку порвало навпіл у колисці
її життя тепер осіннє листя

Що падає до долу, а потім відлітає
до неба, та навіть неба більше тут немає
лиш дим, крізь нього душі не літають
лунає сміх навколо, вони блукають.

Тіні блукають по містах
місяць згубив себе в зірках
листя готове до зими
падай, скоро впадемо й ми.

Не встигли діти світ побачити їх вже немає, їх батько захищав колись, тепер він теж блукає
У паралельних вимірах там де немає світла
там тільки запах смерті його розносить вітер.

Так важко бути одному, так страшно заблукати
а ще страшніше усвідомлювати всі ці втрати
немає посмішок, обіймів і хороших слів
все чорне, моторошне з нас ніхто так не хотів.

Молилися усім Богам - вони не чули,
кричали діти, та про них, як і про всіх забули
На цих руїнах не збудує ворог своє місто
їм тіні не дадуть, ці душі тут навічно.

Тіні блукають по містах
місяць згубив себе в зірках
листя готове до зими
падай, скоро впадемо й ми.