Текст песни Юля Рай - Мамо

Комусь я посміхнусь зранку,
А в комусь я помилюсь аж до рани
Мама! ти чуєш йому прикро?
Він каже йому сумно,
А я до нього звикла.

Кажуть люди гірше не буде,
Та не тане мій біль
Ну як же я без нього? Скажи,
Чому він не мій?

Приспів:
І кричали йому весни вслід
А для нього було мало слів
А для нього був весь світ німий
Скажи, чому він не мій?
І котилась я, мов камінь, вниз
А для нього було мало сліз
А для нього був весь світ німий
Скажи, чому він не мій?

Колись я розірву кляте коло
А може я не зумію ніколи,
Мама! І буде справді прикро
І неможливо сумно
Я так до нього звикла...

Кажуть люди гірше не буде,
Та не тане мій біль
Ну як же я без нього? Скажи,
Чому він не мій?

Приспів (2)

Кому я посмихнусь утром,
А в ком я ошибусь до раны
Мама! ты слышишь ему обидно?
Говорит ему грустно,
А я к нему привыкла.

Говорят люди хуже не будет,
Но не тает мою боль
Ну как же я без него? Скажи,
Почему он не мой?

Припев:
И кричали ему весны вслед
А для него было мало слов
А для него был весь мир немой
Скажи, почему он не мой?
И катилась я, как камень, вниз
А для него было мало слез
А для него был весь мир немой
Скажи, почему он не мой?

Когда-то я разорву проклятое круг
А может я не сумею никогда,
Мама! И будет действительно прискорбно
И невозможно грустно
Я так к нему привыкла ...

Говорят люди хуже не будет,
Но не тает мою боль
Ну как же я без него? Скажи,
Почему он не мой?