Текст песни Українські стрілецькі та повстанські пісні - Заквітали дівчатонька
Просмотров
41
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Українські стрілецькі та повстанські пісні - Заквітали дівчатонька, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Заквітчали дівчатонька
Стрільцеви могилу –
Замість мали заквітчати
Стрілецькую милу.
Невисокий хрест з берези
Заплели віночком –
Замість мали заплітати
Косу барвіночком.
І пісочком висипали
Стежечку довкола –
Замість мали постелити
Рушник до престола.
Схилилися дві берези
Наліво й направо,
А на вітях вітер грає
Про стрілецьку славу.
Появу пісні-присвяти зумовила геройська смерть у бою за гору Лисоня підхорунжого 3 сотні УСС, уродженця с. Дзвиняч Чортківського пов. (тепер Заліщицького р-ну Тернопільської обл.) Василя Мальованого (1894-1916), похованого під Вільхівцем (тепер Бережанського р-ну Тернопільської обл.).
У головних боях 2-4 вересня 1916 р. біля с. Потутори над річкою Ценівкою, відомих як бої на Лисоні, усусуси втратили більше половини бойового складу, в основному серед старшин і підстаршин. Новостворена пісня стала своєрідним пам’ятником сотням жертв, що життям довели вірність обов’язку та глибокому почуттю національної честі. Вона, як і "Видиш, брате мій", за визначенням автора, виконувала функцію похоронної пісні. До того ж органічна близькість із поетикою народних пісень та елегійна мелодія, очевидно, посприяли значному поширенню.
Стрільцеви могилу –
Замість мали заквітчати
Стрілецькую милу.
Невисокий хрест з берези
Заплели віночком –
Замість мали заплітати
Косу барвіночком.
І пісочком висипали
Стежечку довкола –
Замість мали постелити
Рушник до престола.
Схилилися дві берези
Наліво й направо,
А на вітях вітер грає
Про стрілецьку славу.
Появу пісні-присвяти зумовила геройська смерть у бою за гору Лисоня підхорунжого 3 сотні УСС, уродженця с. Дзвиняч Чортківського пов. (тепер Заліщицького р-ну Тернопільської обл.) Василя Мальованого (1894-1916), похованого під Вільхівцем (тепер Бережанського р-ну Тернопільської обл.).
У головних боях 2-4 вересня 1916 р. біля с. Потутори над річкою Ценівкою, відомих як бої на Лисоні, усусуси втратили більше половини бойового складу, в основному серед старшин і підстаршин. Новостворена пісня стала своєрідним пам’ятником сотням жертв, що життям довели вірність обов’язку та глибокому почуттю національної честі. Вона, як і "Видиш, брате мій", за визначенням автора, виконувала функцію похоронної пісні. До того ж органічна близькість із поетикою народних пісень та елегійна мелодія, очевидно, посприяли значному поширенню.
Зацветали девочки
Стрельцовую могилу –
Вместо этого должны были зацветать
Стрелковую милую.
Невысокий крест из березы
Заплели венчиком –
Вместо этого должны были заплетать
Косую барвиночком.
И песочком высыпали
Тропо вокруг –
Вместо этого должны были постелить
Полотенце к престолу.
Склонились две березы
Налево и направо,
А на ветвях ветер играет
О стрелковой славе.
Появление песни-посвящения обусловила геройская смерть в бою за гору Лысоня подхорунжего 3 сотни УСС, уроженца с. Колокольчик Чортковского эт. (теперь Залещицкого р-на Тернопольской обл.) Василия Малеваного (1894-1916), похороненного под Ольховцем (теперь Бережанского р-на Тернопольской обл.).
В главных боях 2-4 сентября 1916 г. у с. Потуторы над рекой Ценовкой, известные как бои на Лисоне, усусусы потеряли более половины боевого состава, в основном среди старшин и подстаршин. Вновь созданная песня стала своеобразным памятником сотням жертв, которые жизнью доказали верность долгу и глубокому чувству национальной чести. Она, как и "Видишь, брат мой", по определению автора, выполняла функцию погребальной песни. К тому же, органическая близость с поэтикой народных песен и элегическая мелодия, очевидно, поспособствовали широкому распространению.
Стрельцовую могилу –
Вместо этого должны были зацветать
Стрелковую милую.
Невысокий крест из березы
Заплели венчиком –
Вместо этого должны были заплетать
Косую барвиночком.
И песочком высыпали
Тропо вокруг –
Вместо этого должны были постелить
Полотенце к престолу.
Склонились две березы
Налево и направо,
А на ветвях ветер играет
О стрелковой славе.
Появление песни-посвящения обусловила геройская смерть в бою за гору Лысоня подхорунжего 3 сотни УСС, уроженца с. Колокольчик Чортковского эт. (теперь Залещицкого р-на Тернопольской обл.) Василия Малеваного (1894-1916), похороненного под Ольховцем (теперь Бережанского р-на Тернопольской обл.).
В главных боях 2-4 сентября 1916 г. у с. Потуторы над рекой Ценовкой, известные как бои на Лисоне, усусусы потеряли более половины боевого состава, в основном среди старшин и подстаршин. Вновь созданная песня стала своеобразным памятником сотням жертв, которые жизнью доказали верность долгу и глубокому чувству национальной чести. Она, как и "Видишь, брат мой", по определению автора, выполняла функцию погребальной песни. К тому же, органическая близость с поэтикой народных песен и элегическая мелодия, очевидно, поспособствовали широкому распространению.