Текст песни тартак и катя чілі - понад хмарами
Просмотров
190
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни тартак и катя чілі - понад хмарами, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Понад хмарами зорі парами розсипаються, розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами, діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами.
Ти знаєш, як я за тобою сумую.
Я не знаходжу собі місця –
Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
Вулицями міста.
Самотнього, як я, самотнього, як ти.
Міста, що поєднало мене з тобою,
Міста, що розлучило тебе зі мною.
Я хотів би запитати – навіщо?
Та замість відповіді тільки вітер свище…
Десь там – у безлюдних провулках,
Де лиш бродячі пси блукають,
Шукаючи притулку,
Шукаючи поживи.
В них в очах давно нічого не жевріє,
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
Їх нічого вже не гріє…
Однак я знаю – на цих порожніх вулицях нічого не шукаю –
Просто втікаю сам від себе.
В своїй уяві знову йду до тебе,
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Одного цілого –
Ніжного та сильного, чорного та білого.
Можливо, я смішний,
Можливо, я занадто романтичний,
Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
Все просто – у моїй душі горить багаття!
Але я хочу помовчати…
Тепер ти маєш щось казати, Катя!
Понад хмарами зорі парами розсипаються, розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами, діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами.
А незабаром вийде сонце – я йому зрадію!
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш…
Та поки що не можу зрозуміти я – куди ж?…
Куди мені себе подіти доти,
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Коли мене в свої обійми забереш ти –
Мене всього, без залишку, без решти?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
Своє тепло розлити у твоєму тілі?…
А час іде… І скільки кроків ще мені зробити треба,
Щоб ніч минула, зникла самота
І я таки дійшов до тебе?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
Можливо, трошки легше…
Можливо, значно важче…
Ти потерпи… Я потерплю –
Недовго вже чекати!
Але я знову замовкаю…
Тепер ти, Катя, маєш щось казати!
Понад хмарами зорі парами розсипаються, розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами, діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами.
***
Над тучами звезды парами рассыпаются, рассыпаются.
Более росами ивы с лозами колихаються, колихаються.
Луна светится - свет сыплется бриллиантами, бриллиантами.
Ветер дуется, ребята горюют за девушками, за девушками.
Ты знаешь, как я по тебе скучаю.
Я не нахожу себе места -
Выбегаю из дома, всю ночь путешествую
Улицам города.
Одинокого, как я, одинокого, как ты.
Города, объединило нас с тобою,
Города, разлучило тебя со мной.
Я хотел бы спросить - зачем?
Но вместо ответа только ветер свищет ...
Где там - в безлюдных переулках,
Где лишь бродячие псы бродят,
Ища убежища,
Ища пропитания.
В них в глазах давно ничего не тлеет,
У них нет надежды, им остается бесцветная безнадежность.
Их ничего уже не греет ...
Но я знаю - на этих пустых улицах ничего не ищу -
Просто бегу сам от себя.
В своем воображении снова иду к тебе,
Потому что хочу соединить две разорванные части
Одного целого -
Нежного и сильного, черного и белого.
Возможно, я смешной,
Возможно, я слишком романтичный,
Такой одинаково знаком и одинаково непривычный.
Все просто - в моей душе горит костер!
Но я хочу помолчать ...
Теперь у тебя есть что-то говорить, Катя!
Над тучами звезды парами рассыпаются, рассыпаются.
Более росами ивы с лозами колихаються, колихаються.
Луна светится - свет сыплется бриллиантами, бриллиантами.
Ветер дуется, ребята горюют за девушками, за девушками.
А вск
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами, діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами.
Ти знаєш, як я за тобою сумую.
Я не знаходжу собі місця –
Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
Вулицями міста.
Самотнього, як я, самотнього, як ти.
Міста, що поєднало мене з тобою,
Міста, що розлучило тебе зі мною.
Я хотів би запитати – навіщо?
Та замість відповіді тільки вітер свище…
Десь там – у безлюдних провулках,
Де лиш бродячі пси блукають,
Шукаючи притулку,
Шукаючи поживи.
В них в очах давно нічого не жевріє,
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
Їх нічого вже не гріє…
Однак я знаю – на цих порожніх вулицях нічого не шукаю –
Просто втікаю сам від себе.
В своїй уяві знову йду до тебе,
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Одного цілого –
Ніжного та сильного, чорного та білого.
Можливо, я смішний,
Можливо, я занадто романтичний,
Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
Все просто – у моїй душі горить багаття!
Але я хочу помовчати…
Тепер ти маєш щось казати, Катя!
Понад хмарами зорі парами розсипаються, розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами, діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами.
А незабаром вийде сонце – я йому зрадію!
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш…
Та поки що не можу зрозуміти я – куди ж?…
Куди мені себе подіти доти,
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Коли мене в свої обійми забереш ти –
Мене всього, без залишку, без решти?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
Своє тепло розлити у твоєму тілі?…
А час іде… І скільки кроків ще мені зробити треба,
Щоб ніч минула, зникла самота
І я таки дійшов до тебе?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
Можливо, трошки легше…
Можливо, значно важче…
Ти потерпи… Я потерплю –
Недовго вже чекати!
Але я знову замовкаю…
Тепер ти, Катя, маєш щось казати!
Понад хмарами зорі парами розсипаються, розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами, діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами.
***
Над тучами звезды парами рассыпаются, рассыпаются.
Более росами ивы с лозами колихаються, колихаються.
Луна светится - свет сыплется бриллиантами, бриллиантами.
Ветер дуется, ребята горюют за девушками, за девушками.
Ты знаешь, как я по тебе скучаю.
Я не нахожу себе места -
Выбегаю из дома, всю ночь путешествую
Улицам города.
Одинокого, как я, одинокого, как ты.
Города, объединило нас с тобою,
Города, разлучило тебя со мной.
Я хотел бы спросить - зачем?
Но вместо ответа только ветер свищет ...
Где там - в безлюдных переулках,
Где лишь бродячие псы бродят,
Ища убежища,
Ища пропитания.
В них в глазах давно ничего не тлеет,
У них нет надежды, им остается бесцветная безнадежность.
Их ничего уже не греет ...
Но я знаю - на этих пустых улицах ничего не ищу -
Просто бегу сам от себя.
В своем воображении снова иду к тебе,
Потому что хочу соединить две разорванные части
Одного целого -
Нежного и сильного, черного и белого.
Возможно, я смешной,
Возможно, я слишком романтичный,
Такой одинаково знаком и одинаково непривычный.
Все просто - в моей душе горит костер!
Но я хочу помолчать ...
Теперь у тебя есть что-то говорить, Катя!
Над тучами звезды парами рассыпаются, рассыпаются.
Более росами ивы с лозами колихаються, колихаються.
Луна светится - свет сыплется бриллиантами, бриллиантами.
Ветер дуется, ребята горюют за девушками, за девушками.
А вск
Ponad khmarami zorі couples rosipayutsya, rossipayutsya.
Ponad dews willow vines kolihayutsya, kolyhayutsya.
Msya svititsya - svitlo sipletsya dіamantami, d_amantami.
Viter to pound, ohl zadyatsya for girls, for girls.
Ty know, as I sum up for you.
I do not know sob_m_tstsya -
Vibіgayu home, tsilu nich mandryu
Vulitsyami mista.
Samotny, yak me, samotny, yak ty.
Mista, scared thou me,
Mista, scooped you up by me.
I want to be powered by - what?
That zamіst vіdpovіdі tіlki vіter fistula ...
Here there - in the deserted walks,
De lish brody psi blokuyut,
Shukayuchi sleeve,
Shukayuchi live.
In them in the eyes of a long time nothing new is not chewing,
They have a little nadії, їм shuffle besbesvna besnadіya.
Н h vyzhego vzhe grіє ...
However, I know - on tsikh empty vulitsy nothing not shukayu -
Just vіkayu himself vіd myself.
In your own way, I see you,
Tom I want to give you a few rozirvani parts
One whole -
Nizhny that strong, black and bіlogo.
Mozhno, I smіshny,
Might be, I'm zadanto romantic
Such knowledge is oddly the same.
It's simple - my soul burn bagattya!
Ale, I want to move ...
Now ti mas shchos kazati, Katya!
Ponad khmarami zorі couples rosipayutsya, rossipayutsya.
Ponad dews willow vines kolihayutsya, kolyhayutsya.
Msya svititsya - svitlo sipletsya dіamantami, d_amantami.
Viter to pound, ohl zadyatsya for girls, for girls.
And a nezabar viyde sun - I’m happy!
Tommy skin is a new day to me
For those who come, come, come, come ...
That I can’t leave the shit out, I'm kudi? ...
Cudi meni podіti doti,
Koli vіdchuyu on the lips of their soloh dotik?
Koli vtoplyus syaivi dark caroi bezdnі?
What is the price? Tomorrow? Chi, can, vzhe sogodn?
Kohl mene in his obiemi zebesh ty -
Mene vsego, without a delay, without reshti?
If it is permitted to register in black chases,
Do you want to warm up your warmth? ...
And an hour… where І skіlki crocs else meni zrobiti treba
Schob nich gone, znikla samot
І I still dіyshov to you?
Zdogadayus, scho there tobi without me as much nichim not krashte!
Mozhno, troshki lighter ...
Mozhno, so much more important ...
Ty patience ... I tolerate -
Vsevgo vzhe chekati!
Ale Zamovu zamovyu ...
Now tee, Katya, masch schos kazati!
Ponad khmarami zorі couples rosipayutsya, rossipayutsya.
Ponad dews willow vines kolihayutsya, kolyhayutsya.
Msya svititsya - svitlo sipletsya dіamantami, d_amantami.
Viter to pound, ohl zadyatsya for girls, for girls.
***
Above the clouds of stars in pairs scatter, scatter.
More than dews of willow with vines kolyhayutsya, kolyhayutsya.
The moon glows - the light is strewed with diamonds, diamonds.
The wind is sulking, the guys grieve for the girls, for the girls.
You know how much I miss you.
I do not find a place for myself -
Run out of the house, travel all night
Streets of the city.
Lonely, like me, lonely, like you.
Cities, united us with you,
Cities separated you with me.
I would like to ask - why?
But instead of answering, only the wind whistles ...
Where there - in deserted lanes,
Where only stray dogs roam,
Seeking shelter
Looking for food.
In their eyes nothing smolders for a long time,
They have no hope, they remain colorless hopelessness.
Nothing warms them ...
But I know - I'm not looking for anything on these empty streets -
Just running away from myself.
In my imagination I am coming to you again,
Because I want to connect two broken parts
One whole -
Gentle and strong, black and white.
Maybe I'm funny
Maybe I'm too romantic
So equally familiar and equally unaccustomed.
It's simple - a fire is burning in my soul!
But I want to shut up ...
Now you have something to say, Katya!
Above the clouds of stars in pairs scatter, scatter.
More than dews of willow with vines kolyhayutsya, kolyhayutsya.
The moon glows - the light is strewed with diamonds, diamonds.
The wind is sulking, the guys grieve for the girls, for the girls.
And VSK
Ponad dews willow vines kolihayutsya, kolyhayutsya.
Msya svititsya - svitlo sipletsya dіamantami, d_amantami.
Viter to pound, ohl zadyatsya for girls, for girls.
Ty know, as I sum up for you.
I do not know sob_m_tstsya -
Vibіgayu home, tsilu nich mandryu
Vulitsyami mista.
Samotny, yak me, samotny, yak ty.
Mista, scared thou me,
Mista, scooped you up by me.
I want to be powered by - what?
That zamіst vіdpovіdі tіlki vіter fistula ...
Here there - in the deserted walks,
De lish brody psi blokuyut,
Shukayuchi sleeve,
Shukayuchi live.
In them in the eyes of a long time nothing new is not chewing,
They have a little nadії, їм shuffle besbesvna besnadіya.
Н h vyzhego vzhe grіє ...
However, I know - on tsikh empty vulitsy nothing not shukayu -
Just vіkayu himself vіd myself.
In your own way, I see you,
Tom I want to give you a few rozirvani parts
One whole -
Nizhny that strong, black and bіlogo.
Mozhno, I smіshny,
Might be, I'm zadanto romantic
Such knowledge is oddly the same.
It's simple - my soul burn bagattya!
Ale, I want to move ...
Now ti mas shchos kazati, Katya!
Ponad khmarami zorі couples rosipayutsya, rossipayutsya.
Ponad dews willow vines kolihayutsya, kolyhayutsya.
Msya svititsya - svitlo sipletsya dіamantami, d_amantami.
Viter to pound, ohl zadyatsya for girls, for girls.
And a nezabar viyde sun - I’m happy!
Tommy skin is a new day to me
For those who come, come, come, come ...
That I can’t leave the shit out, I'm kudi? ...
Cudi meni podіti doti,
Koli vіdchuyu on the lips of their soloh dotik?
Koli vtoplyus syaivi dark caroi bezdnі?
What is the price? Tomorrow? Chi, can, vzhe sogodn?
Kohl mene in his obiemi zebesh ty -
Mene vsego, without a delay, without reshti?
If it is permitted to register in black chases,
Do you want to warm up your warmth? ...
And an hour… where І skіlki crocs else meni zrobiti treba
Schob nich gone, znikla samot
І I still dіyshov to you?
Zdogadayus, scho there tobi without me as much nichim not krashte!
Mozhno, troshki lighter ...
Mozhno, so much more important ...
Ty patience ... I tolerate -
Vsevgo vzhe chekati!
Ale Zamovu zamovyu ...
Now tee, Katya, masch schos kazati!
Ponad khmarami zorі couples rosipayutsya, rossipayutsya.
Ponad dews willow vines kolihayutsya, kolyhayutsya.
Msya svititsya - svitlo sipletsya dіamantami, d_amantami.
Viter to pound, ohl zadyatsya for girls, for girls.
***
Above the clouds of stars in pairs scatter, scatter.
More than dews of willow with vines kolyhayutsya, kolyhayutsya.
The moon glows - the light is strewed with diamonds, diamonds.
The wind is sulking, the guys grieve for the girls, for the girls.
You know how much I miss you.
I do not find a place for myself -
Run out of the house, travel all night
Streets of the city.
Lonely, like me, lonely, like you.
Cities, united us with you,
Cities separated you with me.
I would like to ask - why?
But instead of answering, only the wind whistles ...
Where there - in deserted lanes,
Where only stray dogs roam,
Seeking shelter
Looking for food.
In their eyes nothing smolders for a long time,
They have no hope, they remain colorless hopelessness.
Nothing warms them ...
But I know - I'm not looking for anything on these empty streets -
Just running away from myself.
In my imagination I am coming to you again,
Because I want to connect two broken parts
One whole -
Gentle and strong, black and white.
Maybe I'm funny
Maybe I'm too romantic
So equally familiar and equally unaccustomed.
It's simple - a fire is burning in my soul!
But I want to shut up ...
Now you have something to say, Katya!
Above the clouds of stars in pairs scatter, scatter.
More than dews of willow with vines kolyhayutsya, kolyhayutsya.
The moon glows - the light is strewed with diamonds, diamonds.
The wind is sulking, the guys grieve for the girls, for the girls.
And VSK