Текст песни Таїсія Повалій та Йосип Кобзон - Пісня про матір
Просмотров
117
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Таїсія Повалій та Йосип Кобзон - Пісня про матір, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко — і тихо пішла за межу.
— Куди ж це ви, мамо?! — сполохано кинулись діти.
— Куди ж ви, бабусю? — онуки біжать до воріт.
— Та я ж недалечко… де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.
— Та як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо?
— А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
— А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.
— Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,—
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!
Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Змахнула рукою — злетіли у вись рушники.
«Лишайтесь щасливі»,— і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко — і тихо пішла за межу.
— Куди ж це ви, мамо?! — сполохано кинулись діти.
— Куди ж ви, бабусю? — онуки біжать до воріт.
— Та я ж недалечко… де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.
— Та як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо?
— А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
— А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.
— Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,—
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!
Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Змахнула рукою — злетіли у вись рушники.
«Лишайтесь щасливі»,— і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.
Soy people to their summer, a flood of rye,
Removed the planet, sent to the paths a dispute.
Has taught the children how to live in a world according to conscience
Sighed lightly - and quietly went beyond the limit.
- Where are you, Mom ?! - the children rushed out.
- Where are you, my grandmother? - grandchildren run to the gate.
- But I'm not far away ... where the sun falls to rest.
It's time for me, children ... And you grow up without me.
- But what about you without us? .. But what did you think, mum?
- And who is us, my grandmother, will have a dream in fairy tales?
- And I'm giving you all the rainbows with cranes,
And silver is in the grass, and gold in the colt.
- We do not need a rainbow, we do not need us silver and gold,
Unless you are always waiting for us to end the gate.
But we will transform all your eternal work, -
Stay, mummy Stay left forever. Do not go!
She smiled, beautiful and gray, like luck,
She waved her hand - towels flew into the tow.
"Stay happy" - and it became a thoughtful field
On the whole planet, for all generations and ages.
Removed the planet, sent to the paths a dispute.
Has taught the children how to live in a world according to conscience
Sighed lightly - and quietly went beyond the limit.
- Where are you, Mom ?! - the children rushed out.
- Where are you, my grandmother? - grandchildren run to the gate.
- But I'm not far away ... where the sun falls to rest.
It's time for me, children ... And you grow up without me.
- But what about you without us? .. But what did you think, mum?
- And who is us, my grandmother, will have a dream in fairy tales?
- And I'm giving you all the rainbows with cranes,
And silver is in the grass, and gold in the colt.
- We do not need a rainbow, we do not need us silver and gold,
Unless you are always waiting for us to end the gate.
But we will transform all your eternal work, -
Stay, mummy Stay left forever. Do not go!
She smiled, beautiful and gray, like luck,
She waved her hand - towels flew into the tow.
"Stay happy" - and it became a thoughtful field
On the whole planet, for all generations and ages.