Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Марія. ч.5

Исполнитель
Название песни
Марія. ч.5
Дата добавления
28.10.2020 | 23:20:11
Просмотров 30
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным

Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Тарас Григорович Шевченко - Марія. ч.5, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн

Ще рік минув. Коло хатини
Коза пасеться; а дитина
І невеличке козеня
У сінях граються. А мати
Сидить на призьбі коло хати
Та вовну з кужеля пряде.
Аж ось і сам старий іде
З ціпочком тихо попід тином:
Носив у город шапличок
Продать. Йому медяничок,
А їй немудрую хустину,
Собі ж несе на постоли
Ременю доброго. Спочинув
Та й каже: — Доню, не журись.
Царя вже Ірода не стало.
Чогось увечері наївсь,
Та так наївся, що й опрігсь,
Такеє-то мені сказали.
Ходімо, — каже, — у свій гай,
У свій маленький тихий рай!
Ходім додомоньку, дитино.
— Ходім, — сказала та й пішла
На Ніл сороченята прати
В дорогу синові. Паслась
Коза з козятком коло хати,
А Йосип сина забавляв,
На призьбі сидя, поки мати
На річці прала ті малі
Сорочечки. А потім в хаті
Поморщив добре постоли
Собі в дорогу. Та й знялись
До сходу сонця, по торбині
На плечі взявши, а дитину
Удвох в колисочці несли.
То сяк, то так прийшли додому.
Бодай не довелось нікому
Узріть такеє. Благодать!
Гайочок тихий серед поля,
Одна єдиная їх доля
Отой гайочок! І не знать,
Де він кохався. І хатина,
Все, все сплюндровано. В руїні
Їм довелося ночувать.
В ярок Марія до криниці
Швиденько кинулася. Там
Колись-то з нею яснолиций
Зострівся гость святий. Бур’ян,
Будяк колючий з кропивою
Коло криниці поросли.
Маріє! Горенько з тобою!
Молися, серденько, молись!
Окуй свою святую силу...
Долготерпєнієм окуй,
В сльозах кровавих загартуй!..
Небога трохи не втопилась
У тій криниці. Горе нам
Було б, іскупленним рабам!
Дитина б тая виростала
Без Матері, і ми б не знали
І досі правди на землі!
Святої волі! Схаменулась
І тяжко, важко усміхнулась,
Та й заридала. Полились
На цямрину святиє сльози
Та й висохли. А їй, небозі,
Полегшало.

Єлисавета,
Стара вдова, у Назареті
З малим синком своїм жила,
Таки з Івасем. Та й була
Якась рідня їм. Вранці-рано
Свою дитину, безталанна,
Нагодувала, одягла
І за святим своїм пішла
У Назарет той до вдовиці
В сусіди, в наймички проситись!

Дитяточко собі росло,
З Івасем-удовенком гралось.
Уже чимале підросло.
Якось вони собі гуляли
Удвох на улиці, знайшли
Дві палички та й понесли
Додому матерям на дрова.
Звичайні діточки! Ідуть
І веселенькі, і здорові,
Аж любо гля[ну]ть, як ідуть!
Отож воно, мале, взяло
Другую паличку у Йвася —
Івась у коники і[г]рався —
Зробило хрестик та й несло
Додому, бачте, показати,
Що й він уміє майструвати.
Марія ще за ворітьми
Дітей зостріла, і зомліла,
І трупом пала, як узріла
Той хрестик-шибеничку. — Злий!
Недобрий чоловік, лихий!
Навчив тебе, моя дитино,
Зробить оце! Покинь! Покинь! —
А він, маленький, неповинний,
Святую шибеничку кинув
І заридав, і пролились
Ще в перший раз младенчі сльози
На лоно матернє. Небозі
Ніби полегшало. Взяла
У холодочок завела,
В бур’ян, в садок, поцілувала
Та коржиком погодувала,
Свіженьким коржиком. Воно ж
Попестилось собі, погралось
Та й спатоньки, мале, лягло
Таки ж у неї на колінах.
Отож і спить собі дитина,
Мов янгеляточко в Раю.
І на єдиную свою
Та Мати дивиться і плаче
Тихенько-тихо; ангел спить,
То щоб його-то не збудить.
Та й не догледіла. Неначе
Окропу капля, як огонь
На його впала, і воно
Прокинулось. Швиденько сльози
Марія втерла, сміючись,
Щоб він не бачив. І небозі
Не довелося одурить
Малого сина. Подивилось
І заридало.
Another year has passed. Around the hut
The goat grazes; and a child
And a little goat
They play in the halls. And the mother
Sits on a ledge near the house
And the wool from the tow is spun.
And here the old man goes
With a chain quietly under the mud:
Wearing a hat in the city
Sell. He has a honeycomb,
And her foolish handkerchief,
He carries it to the posts
Belt good. He died
And he says: - Donya, do not worry.
King Herod is no more.
I ate something in the evening,
But he ate so much that he got fat,
That's what I was told.
Let's go, - he says, - to his grove,
In your little quiet paradise!
Let's go home, baby.
"Let's go," she said and left
Wash shirts on the Nile
On the way to my son. Referred
Goat with a goat near the house,
And Joseph amused his son,
Sitting on the porch while the mother
They washed the little ones on the river
Shirts. And then in the house
He frowned well
On your way. And they starred
Before sunrise, in a bag
Taking on the shoulder, and the child
The two of them carried in a cradle.
Somehow, that's how they came home.
At least no one had to
See this. Grace!
The nut is quiet in the middle of the field,
Their only destiny
That nut! And don't know
Where he fell in love. And the hut,
Everything, everything is plundered. In ruins
They had to spend the night.
In the bright Mary to the well
She rushed quickly. There
Once with her clear-faced
The holy guest met. Weed,
Thistle with nettles
The area around the well was overgrown.
Marie! Woe to you!
Pray, sweetheart, pray!
Shackle your holy power ...
Long-suffering okuy,
Temper in bloody tears! ..
God forbid she drowned a little
In that well. Woe to us
It would be, redeemed slaves!
The child would grow up
Without the Mother, we would not know
And still the truth on earth!
Holy will! I came to my senses
And she smiled hard, hard,
And she cried. Poured
Holy tears in the darkness
And they dried up. And to her, for God's sake,
It was easier.

Elizabeth,
An old widow, in Nazareth
She lived with her little son,
Still with Ivas. And it was
Some kind of relative to them. Early in the morning
Her child, untalented,
She fed and dressed
And she followed her saint
In Nazareth he is a widow
Ask the neighbors, the mercenaries!

The baby grew up,
Ivas, the widower, was playing.
It has grown a lot.
Once they were walking
The two of them found each other on the street
Two sticks and suffered
Home to mothers for firewood.
Ordinary kids! They go
And cheerful, and healthy,
It's nice to see how they go!
So it, little one, took it
Yvasya's second wand is
Ivas was on horseback and [g] was fighting -
She made a cross and carried it
Home, see, show
What he knows how to do.
Maria is still at the gate
She shot the children, and she died,
And the corpse fell as it saw
That gallows cross. "Angry!"
Bad man, dashing!
Taught you, my child,
Do this! Leave it! Leave it! -
And he, small, innocent,
He threw the holy gallows
And he wept, and they spilled
For the first time baby tears
In the womb. God forbid
It seemed easier. Took
In the cold started,
She kissed the weeds in the garden
She fed the cake,
Fresh tortilla. It is
Pampered myself, played
Yes, and spatonki, small, went to bed
She is also on her knees.
So the child sleeps,
Mov yangelyatochko in Paradise.
And on its own
But Mother looks and cries
Quietly; angel is sleeping
So as not to wake him up.
And did not look after. As though
Boiling water drops like fire
It fell on him, and it did
I woke up. Tears quickly
Maria rubbed, laughing,
That he did not see. And heaven
Did not have to fool
Little son. Surprised
And cried.