Текст песни Сергій Василюк - У цьому полі
Просмотров
25
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Сергій Василюк - У цьому полі, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
У цьому полі, синьому, як льон,
де тільки ти і ні душі довкола,
уздрів і скляк: блукало серед поля
сто тіней. В полі, синьому, як льон.
А в цьому полі, синьому, як льон,
судилося тобі самому бути,
судилося себе самому чути –
у цьому полі, синьому, як льон.
Сто чорних тіней довжаться, ростуть,
і вже як ліс соснової малечі
устріч рушають. Вдатися до втечі?
Стежину власну поспіхом згорнуть?
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні.
Стояти. Тільки тут. У цьому полі,
що наче льон, і власної неволі
на рідній запізнати чужині.
У цьому полі, синьому, як льон,
супроти тебе – сто тебе супроти.
І кожен ворог, сповнений скорботи,
він погинає, але шле прокльон.
Та кожен з них – то твій таки прокльон,
твоєю самотою обгорілий,
вертаються тобі всі жальні стріли
у цьому полі, синьому, як льон.
де тільки ти і ні душі довкола,
уздрів і скляк: блукало серед поля
сто тіней. В полі, синьому, як льон.
А в цьому полі, синьому, як льон,
судилося тобі самому бути,
судилося себе самому чути –
у цьому полі, синьому, як льон.
Сто чорних тіней довжаться, ростуть,
і вже як ліс соснової малечі
устріч рушають. Вдатися до втечі?
Стежину власну поспіхом згорнуть?
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні.
Стояти. Тільки тут. У цьому полі,
що наче льон, і власної неволі
на рідній запізнати чужині.
У цьому полі, синьому, як льон,
супроти тебе – сто тебе супроти.
І кожен ворог, сповнений скорботи,
він погинає, але шле прокльон.
Та кожен з них – то твій таки прокльон,
твоєю самотою обгорілий,
вертаються тобі всі жальні стріли
у цьому полі, синьому, як льон.
В этом поле, синем, как лен,
где только ты и ни души вокруг,
увидел и скляк: бродило в поле
сто теней. В поле, синем, как лен.
А в этом поле, синем, как лен,
суждено тебе самому быть,
суждено себе самому слышать -
в этом поле, синем, как лен.
Сто черных теней довжаться, растут,
и уже как лес сосновой малышей
устрич отправляются. Прибегнуть к бегству?
Тропу собственную поспешно свернут?
Нет. Выстоять. Выстоять. Нет.
Стоять. Только здесь. В этом поле,
словно лен, и собственной неволе
на родной запизнаты чужбине.
В этом поле, синем, как лен,
против тебя - сто тебя против.
И каждый враг, полный скорби,
он погинае, но шлет проклятие.
И каждый из них - твой же проклятие,
твоей одиночеством обгоревший,
возвращаются тебе все жального стрелы
в этом поле, синем, как лен.
где только ты и ни души вокруг,
увидел и скляк: бродило в поле
сто теней. В поле, синем, как лен.
А в этом поле, синем, как лен,
суждено тебе самому быть,
суждено себе самому слышать -
в этом поле, синем, как лен.
Сто черных теней довжаться, растут,
и уже как лес сосновой малышей
устрич отправляются. Прибегнуть к бегству?
Тропу собственную поспешно свернут?
Нет. Выстоять. Выстоять. Нет.
Стоять. Только здесь. В этом поле,
словно лен, и собственной неволе
на родной запизнаты чужбине.
В этом поле, синем, как лен,
против тебя - сто тебя против.
И каждый враг, полный скорби,
он погинае, но шлет проклятие.
И каждый из них - твой же проклятие,
твоей одиночеством обгоревший,
возвращаются тебе все жального стрелы
в этом поле, синем, как лен.