Текст песни Павло Дворський - Змилуйся, Боже
Просмотров
7
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Павло Дворський - Змилуйся, Боже, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Змилуйся, Боже наш, над Україною,
Волю, що дав Ти, святу захисти,
Досить страждати, бути руїною,
Людям байдужим гріхи відпусти.
Може, прозріють ще, може, прокинуться,
Виросли всі ж бо в незрячім ярмі,
Випрямлять плечі, з колін ще піднімуться,
Може, покаються щиро й самі.
Розуму дай їм, аби не сварилися,
Вміли ладнати всі справи земні,
Храмом священним аби не ділилися,
Були єдині в труді і борні.
Рідної матері, щоб не цуралися,
Мову і віру свою берегли,
В батьківській хаті аби побраталися,
В чистій незламній любові були.
Досить вже крові, сліз в нас пролилося,
Ниви просякли, земля не прийма,
Пилом чорнобильським небо покрилося,
Може настати суцільна пітьма!
Змилуйся, Боже наш, над Україною,
Довго в неволі страждала Вона.
Доля хай квітне у лузі калиною,
Пісню веселу підхопить луна!
Волю, що дав Ти, святу захисти,
Досить страждати, бути руїною,
Людям байдужим гріхи відпусти.
Може, прозріють ще, може, прокинуться,
Виросли всі ж бо в незрячім ярмі,
Випрямлять плечі, з колін ще піднімуться,
Може, покаються щиро й самі.
Розуму дай їм, аби не сварилися,
Вміли ладнати всі справи земні,
Храмом священним аби не ділилися,
Були єдині в труді і борні.
Рідної матері, щоб не цуралися,
Мову і віру свою берегли,
В батьківській хаті аби побраталися,
В чистій незламній любові були.
Досить вже крові, сліз в нас пролилося,
Ниви просякли, земля не прийма,
Пилом чорнобильським небо покрилося,
Може настати суцільна пітьма!
Змилуйся, Боже наш, над Україною,
Довго в неволі страждала Вона.
Доля хай квітне у лузі калиною,
Пісню веселу підхопить луна!
Помилуйся, Боже наш, над Украиной,
Волю, которую Ты дал, святую защиту,
Хватит страдать, быть руиной,
Людям безразличным грехи отпусти.
Может, прозреют еще, может, проснутся,
Выросли все же в незрячем ярме,
Выпрямят плечи, с колен еще поднимутся,
Может, покаются искренне и сами.
Ума дай им, чтобы не ссорились,
Умели ладить все дела земные,
Храмом священным, чтобы не делились,
Были единственные в труде и борьбе.
Родной матери, чтобы не сторонились,
Язык и веру свою хранили,
В родительском доме чтобы побратались,
В чистой несокрушимой любви были.
Хватит уже крови, слез у нас пролилось,
Нивы прониклись, земля не принимает,
Небо покрылось пылью чернобыльским,
Может наступить сплошная тьма!
Помилуйся, Боже наш, над Украиной,
Долго в неволе страдала Она.
Судьба пусть цветет в лугу калиной,
Веселую песню подхватит эхо!
Волю, которую Ты дал, святую защиту,
Хватит страдать, быть руиной,
Людям безразличным грехи отпусти.
Может, прозреют еще, может, проснутся,
Выросли все же в незрячем ярме,
Выпрямят плечи, с колен еще поднимутся,
Может, покаются искренне и сами.
Ума дай им, чтобы не ссорились,
Умели ладить все дела земные,
Храмом священным, чтобы не делились,
Были единственные в труде и борьбе.
Родной матери, чтобы не сторонились,
Язык и веру свою хранили,
В родительском доме чтобы побратались,
В чистой несокрушимой любви были.
Хватит уже крови, слез у нас пролилось,
Нивы прониклись, земля не принимает,
Небо покрылось пылью чернобыльским,
Может наступить сплошная тьма!
Помилуйся, Боже наш, над Украиной,
Долго в неволе страдала Она.
Судьба пусть цветет в лугу калиной,
Веселую песню подхватит эхо!