Текст песни Олег Мишин - Лети, сокiл, лети...

Ходив я за сорок морів
Та й бачив сто дивних світів.
Все через те, що далеко
Від мене була.

Присмак хмільного життя
Змінив я на шлях самоти.
Все через те, що тебе
Я прагнув знайти.

Лети, сокіл, лети,
Єдину мою ти знайди!
За шовк ніжніша вона
Медові у неї вуста.
В очах її промінь зорі
Застиг мов бурштину сльоза.
Єдину мою ти знайди!
Лети, сокіл, лети..!

У крихтах розбитих сердець
Шукав я обличчя твоє.
Все через те, що кохав
Нестримно тебе!

Чим напоїла мене?
Яке ти чар-зілля дала?
Вбити хотіла мене
Чи вселити життя?

Лети, сокіл, лети,
Єдину мою ти знайди
У полі нескошених трав,
У темряві довгих ночей!
Вітер тобі донесе
На крилах мої пісні.
Єдину мою ти знайди!
Лети, сокіл, лети..!

Сонце, її ти врятуй від суму і сліз.
Місяць, даруй тихий сон їй кожную ніч.
Хай не помітить вона, як спливає
Часу ріка в небуття,
Доки я не знайшов
Ту, що є сенсом життя!

Лети, сокіл, лети..!

Лети, сокіл, лети,
Єдину мою ти знайди,
Скажи, скажи як дойти
Туди, де серце моє.
Назад повернись на зорі,
Скажи, де її ти зустрів.
Єдину мою ти знайди!
Лети, сокіл, лети..!

Лети..!