Текст песни Народні Думи - Проводи козака до війська
Просмотров
12
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Народні Думи - Проводи козака до війська, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Дума – «Проводи козака до війська»
Записано в 1851 р. від кобзаря I. Романенка з с. Британи, Борзнянського повіту, на Чернігівщині. Вперше надруковано в зб.: Народные южнорусские песни. К., 1854, с. 434—436. Відомо десять записів думи, зроблених протягом XIX ст.
Ой у неділю барзо рано-пораненьо
Не сива зозуля закувала –
Сестра брата своєго із подвірні своєї
В войсько виряджала,
Словами промовляла
І сльозами ридала:
"Ей же, мій брате рідненький,
Голубонько сивенький!
Відкіля тебе виглядати,
Із якої сторонки у гостині сподіватись:
Чи з Чорного моря,
Чи з чистого поля,
Чи з славного із войного люду, войська Запорожжя?"
"Ей, сестро моя рідненька,
Як голубка сивенька!
Не виглядай мене ні з Чорного моря,
Ні з чистого поля,
Ні з славного люду, войська Запорожжя.
А виглядай мене, сестро,
Як будуть о Петрі сині озера замерзати,
А о святім Василії калина білим цвітом процвітати".
"Ей, добре ж ти, братко, знаєш,
Добре, братко, ти відаєш:
Як синім озерам о Нетрі не замерзати,
А о святім Василії калині білим цвітом не процвітати...
То я іще скільки у світі проживала,
А у старих людей не чувала,
Щоб синім озерам о Петрі замерзати,
А о святім Василії калині білим цвітом процвітати".
"Добре ж ти, сестро, знаєш,
Добре ти, сестро, і відаєш:
Як синім озерам о Нетрі не замерзати,
А о святім Василії калині білим цвітом не процвітати,
Так мені вік-віком у гостинях не бувати..."
"Ей, як будеш ти, братко, на чужій стороні проживати,
Будеш ти пити і гуляти,
Будуть ранньою зорею і вечірньою
До тебе куми і побратими прихождати,
Будуть тебе рідним братком називати..."
При добрій годині –
Куми й побратими!
Як пристигла козака-летягу нещасливая година,
Злая хуртовина,
То одцуралася й притаманная родина.
На святую неділю люди з церкви йдуть,
Як бджоли гудуть,
Плече об плече торкаються,
Род з родом,
Брат із братом,
Сват із сватом
На здоров'є питаються;
А козака-летяги при нещасливій годині
Ніхто не займає
І на здоров'є не питає,
Наче б ніколи не бували
І хліба-солі не вживали!
Господи, утверди й подержи
Пана Грицька
І всіх вислухающих
На многії літа.
Записано в 1851 р. від кобзаря I. Романенка з с. Британи, Борзнянського повіту, на Чернігівщині. Вперше надруковано в зб.: Народные южнорусские песни. К., 1854, с. 434—436. Відомо десять записів думи, зроблених протягом XIX ст.
Ой у неділю барзо рано-пораненьо
Не сива зозуля закувала –
Сестра брата своєго із подвірні своєї
В войсько виряджала,
Словами промовляла
І сльозами ридала:
"Ей же, мій брате рідненький,
Голубонько сивенький!
Відкіля тебе виглядати,
Із якої сторонки у гостині сподіватись:
Чи з Чорного моря,
Чи з чистого поля,
Чи з славного із войного люду, войська Запорожжя?"
"Ей, сестро моя рідненька,
Як голубка сивенька!
Не виглядай мене ні з Чорного моря,
Ні з чистого поля,
Ні з славного люду, войська Запорожжя.
А виглядай мене, сестро,
Як будуть о Петрі сині озера замерзати,
А о святім Василії калина білим цвітом процвітати".
"Ей, добре ж ти, братко, знаєш,
Добре, братко, ти відаєш:
Як синім озерам о Нетрі не замерзати,
А о святім Василії калині білим цвітом не процвітати...
То я іще скільки у світі проживала,
А у старих людей не чувала,
Щоб синім озерам о Петрі замерзати,
А о святім Василії калині білим цвітом процвітати".
"Добре ж ти, сестро, знаєш,
Добре ти, сестро, і відаєш:
Як синім озерам о Нетрі не замерзати,
А о святім Василії калині білим цвітом не процвітати,
Так мені вік-віком у гостинях не бувати..."
"Ей, як будеш ти, братко, на чужій стороні проживати,
Будеш ти пити і гуляти,
Будуть ранньою зорею і вечірньою
До тебе куми і побратими прихождати,
Будуть тебе рідним братком називати..."
При добрій годині –
Куми й побратими!
Як пристигла козака-летягу нещасливая година,
Злая хуртовина,
То одцуралася й притаманная родина.
На святую неділю люди з церкви йдуть,
Як бджоли гудуть,
Плече об плече торкаються,
Род з родом,
Брат із братом,
Сват із сватом
На здоров'є питаються;
А козака-летяги при нещасливій годині
Ніхто не займає
І на здоров'є не питає,
Наче б ніколи не бували
І хліба-солі не вживали!
Господи, утверди й подержи
Пана Грицька
І всіх вислухающих
На многії літа.
Дюма - «Провода Кассака в армию»
Записано в 1851 году у Кобзара И. Романанко из деревни. Британцы, район Борзнянский, в регионе Чернихив. Впервые он был опубликован в коллекции: народные южно -русские собаки. К., 1854, с. 434-436. В течение XIX века есть десять записей DUMA.
О, в воскресенье Барзо рано
Не серая кукушка обернута -
Сестра его брата со двора
В войсках
Она говорила словами
И слезы рыдали:
"Эй, мой брат дорогой,
Серо-голубой!
От тебя, чтобы посмотреть,
От каких вечеринок в гостю надежду:
Или из Черного моря,
Или из чистого поля,
Славно ли это от войны, войны с Запорозги? "
"Эй, моя сестра моя дорогая,
Как синий голубь!
Не смотри мне от Черного моря,
Нет из чистого поля,
Нет от славного народа, военный Zaporozhye.
И посмотри мне, сестра,
Как заморозить голубые озера Петри,
И о святом Базилии Калине с белым цветом, чтобы процветать ».
"Эй, ну, брат, ты знаешь
ОК, братан, вы знаете:
Как голубые озера о отходах, а не замораживают,
И о святом Базилии Калине с белым цветом, чтобы не процветать ...
Итак, я жил в мире,
И старики не слышали,
Сделать голубые озера о Петри Фризе,
И о святом Базилике Калина с белым цветом, чтобы процветать ".
"Ну, ты, сестра, ты знаешь
Ну, ты, сестра, и знаешь:
Как голубые озера о отходах, а не замораживают,
И о святом Базилии Калине с белым цветом, чтобы не процветать,
Так что я возраст в гостях не быть ... "
"Эй, как ты, брат, на стороне другого, чтобы жить,
Ты будешь пить и ходить,
Будет рано рассвет и вечером
Тебе, крестные родители и братья, которые приходят,
Назовет вас родным братом ... "
В хороший час -
Крестные родители и братья!
Как прошел казак-жилага, чертовски несчастный час,
Zalia Blizzard,
Таким образом, семья также была присущей.
В воскресенье в воскресенье люди из церкви идут,
Как гудит пчелы,
Плечо, чтобы коснуться плеча,
Род с добрым,
Брат с братом,
Сват с Svato
Здорово спрашивается;
И казак-лайги в несчастье час
Никто не занимает
И на здоровом не спрашивает,
Как будто они бы никогда не были
И они не потребляли хлеб!
Господи, подтверждай и преодолеть
Мистер Хрица
И все слушают
Много лета.
Записано в 1851 году у Кобзара И. Романанко из деревни. Британцы, район Борзнянский, в регионе Чернихив. Впервые он был опубликован в коллекции: народные южно -русские собаки. К., 1854, с. 434-436. В течение XIX века есть десять записей DUMA.
О, в воскресенье Барзо рано
Не серая кукушка обернута -
Сестра его брата со двора
В войсках
Она говорила словами
И слезы рыдали:
"Эй, мой брат дорогой,
Серо-голубой!
От тебя, чтобы посмотреть,
От каких вечеринок в гостю надежду:
Или из Черного моря,
Или из чистого поля,
Славно ли это от войны, войны с Запорозги? "
"Эй, моя сестра моя дорогая,
Как синий голубь!
Не смотри мне от Черного моря,
Нет из чистого поля,
Нет от славного народа, военный Zaporozhye.
И посмотри мне, сестра,
Как заморозить голубые озера Петри,
И о святом Базилии Калине с белым цветом, чтобы процветать ».
"Эй, ну, брат, ты знаешь
ОК, братан, вы знаете:
Как голубые озера о отходах, а не замораживают,
И о святом Базилии Калине с белым цветом, чтобы не процветать ...
Итак, я жил в мире,
И старики не слышали,
Сделать голубые озера о Петри Фризе,
И о святом Базилике Калина с белым цветом, чтобы процветать ".
"Ну, ты, сестра, ты знаешь
Ну, ты, сестра, и знаешь:
Как голубые озера о отходах, а не замораживают,
И о святом Базилии Калине с белым цветом, чтобы не процветать,
Так что я возраст в гостях не быть ... "
"Эй, как ты, брат, на стороне другого, чтобы жить,
Ты будешь пить и ходить,
Будет рано рассвет и вечером
Тебе, крестные родители и братья, которые приходят,
Назовет вас родным братом ... "
В хороший час -
Крестные родители и братья!
Как прошел казак-жилага, чертовски несчастный час,
Zalia Blizzard,
Таким образом, семья также была присущей.
В воскресенье в воскресенье люди из церкви идут,
Как гудит пчелы,
Плечо, чтобы коснуться плеча,
Род с добрым,
Брат с братом,
Сват с Svato
Здорово спрашивается;
И казак-лайги в несчастье час
Никто не занимает
И на здоровом не спрашивает,
Как будто они бы никогда не были
И они не потребляли хлеб!
Господи, подтверждай и преодолеть
Мистер Хрица
И все слушают
Много лета.