Текст песни Макс Паленко - Йшла дівиця
Просмотров
87
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Макс Паленко - Йшла дівиця, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Йшла дівиця по вулиці
Рип-рип-слід під чобітками.
Рум’яна як полуниця
В хустці коси колосками.
А за нею сніг нищечком собі йде, собі йде.
І стежечку по словечку до розмови кладе.
Йшла дівиця по вулиці
Рип-рип-слід під чобітками.
– Розповідь мені, дівчино, хто ти і як тебе звати.
Де уся твоя родина?
Де твій батько і де мати?
Розповідь мені, дівчино, куди йдеш, куди йдеш.
Да у плетеній торбині шо несеш, шо несеш.
Я за так не одчеплюся.
Так шо мусиш одвічати.
– Як багато будеш знати так на завтра і розтаєш.
Ім’я моє таке чудне. Скажу – не запам’ятаєш!
А уся моя родина то і є я сама.
Бо ні батечка ні неньки вже на світі нема.
А торбина – на хлібину, бо в кишені гривню маю.
– Чи пшениця не вродила, чи мукою не розжилась?
Чи із піччю посварилась, чи на дрова поскупилась?
Чи в усьому винна курка що яєць не дала,–
Шо ти хліба до празника не спекла, не знесла.
Чом ідеш по чужих людях? – одповідь мені на милість.
– І пшениця уродила і мукою запаслася.
Й курка зара так несеться як ше зроду не неслася.
Та не знаю я навіщо в тісті руки місить,
Як за тую паляницю – лиш було б чим платить.
Чоб це я, як гроші маю, та й коло печі б товклася!
Рип-рип-слід під чобітками.
Рум’яна як полуниця
В хустці коси колосками.
А за нею сніг нищечком собі йде, собі йде.
І стежечку по словечку до розмови кладе.
Йшла дівиця по вулиці
Рип-рип-слід під чобітками.
– Розповідь мені, дівчино, хто ти і як тебе звати.
Де уся твоя родина?
Де твій батько і де мати?
Розповідь мені, дівчино, куди йдеш, куди йдеш.
Да у плетеній торбині шо несеш, шо несеш.
Я за так не одчеплюся.
Так шо мусиш одвічати.
– Як багато будеш знати так на завтра і розтаєш.
Ім’я моє таке чудне. Скажу – не запам’ятаєш!
А уся моя родина то і є я сама.
Бо ні батечка ні неньки вже на світі нема.
А торбина – на хлібину, бо в кишені гривню маю.
– Чи пшениця не вродила, чи мукою не розжилась?
Чи із піччю посварилась, чи на дрова поскупилась?
Чи в усьому винна курка що яєць не дала,–
Шо ти хліба до празника не спекла, не знесла.
Чом ідеш по чужих людях? – одповідь мені на милість.
– І пшениця уродила і мукою запаслася.
Й курка зара так несеться як ше зроду не неслася.
Та не знаю я навіщо в тісті руки місить,
Як за тую паляницю – лиш було б чим платить.
Чоб це я, як гроші маю, та й коло печі б товклася!
There was a girl on the street
Rip-rip-trail under the boots.
Blush like a strawberry
In a scarf braid ears.
And after her, a snow is plowing, goes to herself.
And the stitch by the word to the conversation puts.
There was a girl on the street
Rip-rip-trail under the boots.
- Tell me, girl, who are you and what's your name.
Where is your whole family?
Where is your father and where is the mother?
Tell me, girl, where are you going, where you go.
Yes, you carry a wicker bag that you carry.
I'm not going to hang around for that.
So you have to fascinate.
- How much you know so for tomorrow and decay.
My name is so wonderful. I will say - you do not remember!
And my whole family is my own.
For nobody's mother is already in the world.
And the bag is for bread, because I have a hryvnia in my pocket.
- Whether the wheat did not bore, did not spread the torment?
Has the stove quarreled, or the wood was stingy?
Is the chicken that was not the egg guilty of all the fault?
You did not burn the bread before the feast, did not lose it.
What are you going to do with other people? - Rejoin me with mercy.
- And wheat was born and flour was stored.
And the chicken breaks like it does not go.
But I do not know why in my dough, my hands
Just like a truffle candy, it would cost you nothing.
Chob is me, as I have money, and the furnace was going to be dead!
Rip-rip-trail under the boots.
Blush like a strawberry
In a scarf braid ears.
And after her, a snow is plowing, goes to herself.
And the stitch by the word to the conversation puts.
There was a girl on the street
Rip-rip-trail under the boots.
- Tell me, girl, who are you and what's your name.
Where is your whole family?
Where is your father and where is the mother?
Tell me, girl, where are you going, where you go.
Yes, you carry a wicker bag that you carry.
I'm not going to hang around for that.
So you have to fascinate.
- How much you know so for tomorrow and decay.
My name is so wonderful. I will say - you do not remember!
And my whole family is my own.
For nobody's mother is already in the world.
And the bag is for bread, because I have a hryvnia in my pocket.
- Whether the wheat did not bore, did not spread the torment?
Has the stove quarreled, or the wood was stingy?
Is the chicken that was not the egg guilty of all the fault?
You did not burn the bread before the feast, did not lose it.
What are you going to do with other people? - Rejoin me with mercy.
- And wheat was born and flour was stored.
And the chicken breaks like it does not go.
But I do not know why in my dough, my hands
Just like a truffle candy, it would cost you nothing.
Chob is me, as I have money, and the furnace was going to be dead!