Текст песни атата - Небо

Занадто багато слів
Занадто між нами людей
Наші голоси з'їдає дим
Нас випробовує кожен наступний день

Пам'ятаєш ті чотирнадцять вічностей
від мене до тебе о сьомій?
Метрополітен стирає блиск очей.
Це все безглузда іронія нашої долі

Дотиків рук не треба.
Я вибилась з сил, ти не зумів.
Вночі ребра здавлює небо.
Небо твоїх слів

Пр:
Ні
це все не з нами
Ні
я закриваю очі
Ти стирай мене піснями
і не приходь мені щоночі.
Все уже за нас сказали.
Ми продовжуємо грати.
Танцюй мене у пустих залах,
кричи мене, саджай віршами за грати

Наче в висушеній пустелі -
вивертає навиворіт спрага.
Надто високо наші стелі,
мене ковдрою вкрила виснага.

У плацкартах, в старому готелі
я в тобі: у віршах і у снах.
Надто високо наші стелі,
вище стель тільки наша весна