Текст песни Андрій Клименко - 22
Просмотров
24
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Андрій Клименко - 22, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Ти знайшов себе на карті,
Де твоє серцебиття.
Дурні де кидали карти,
Ставлячи чиєсь життя,
Знаючи, що провина це їхнє дитя.
Холод не зморозив серце,
Лід не вигнав на слизьке
Твою віру йти відверто,
Бути там де віра є,
Хоч життя, відбирає зі смертю своє.
Смерть завжди зупиня найпалкіші серця,
Бо свобода не тільки життя
Доля твоя згасла як рання зоря.
У світанках таких не ховають живих,
І біліє лице наче сніг,
Мрія не гріх, і не вистачить куль в них на всіх.
Ти не знав що честь карають,
Що придушують любов,
Ті хто вміє – виживають,
Інші вчать сусідніх мов,
І куди, нам ховатись яꬬ¬¬ дім нам стає притулком чужим.
Де твоє серцебиття.
Дурні де кидали карти,
Ставлячи чиєсь життя,
Знаючи, що провина це їхнє дитя.
Холод не зморозив серце,
Лід не вигнав на слизьке
Твою віру йти відверто,
Бути там де віра є,
Хоч життя, відбирає зі смертю своє.
Смерть завжди зупиня найпалкіші серця,
Бо свобода не тільки життя
Доля твоя згасла як рання зоря.
У світанках таких не ховають живих,
І біліє лице наче сніг,
Мрія не гріх, і не вистачить куль в них на всіх.
Ти не знав що честь карають,
Що придушують любов,
Ті хто вміє – виживають,
Інші вчать сусідніх мов,
І куди, нам ховатись яꬬ¬¬ дім нам стає притулком чужим.
Ты нашел себя на карте,
Где твое сердцебиение.
Глупые где бросали карты,
Ставя чью-то жизнь,
Зная, что вина это их ребенок.
Холод не сморозил сердце,
Лед не выгнал впросак
Твою веру идти откровенно,
Быть там, где вера,
Хотя жизнь, отбирает со смертью свое.
Смерть всегда останавливается ярые сердца,
Потому что свобода не только жизни
Судьба твоя погасла как зари.
В зорьках таких не прячут живых,
И белеет лицо как снег,
Мечта не грех, и не хватит шаров в них на всех.
Ты не знал, что честь наказывают,
Подавляющие любовь,
Те кто умеет - выживают,
Другие учат соседних языков,
И куда нам прятаться яꬬ¬¬ дом нам становится убежищем чужим.
Где твое сердцебиение.
Глупые где бросали карты,
Ставя чью-то жизнь,
Зная, что вина это их ребенок.
Холод не сморозил сердце,
Лед не выгнал впросак
Твою веру идти откровенно,
Быть там, где вера,
Хотя жизнь, отбирает со смертью свое.
Смерть всегда останавливается ярые сердца,
Потому что свобода не только жизни
Судьба твоя погасла как зари.
В зорьках таких не прячут живых,
И белеет лицо как снег,
Мечта не грех, и не хватит шаров в них на всех.
Ты не знал, что честь наказывают,
Подавляющие любовь,
Те кто умеет - выживают,
Другие учат соседних языков,
И куда нам прятаться яꬬ¬¬ дом нам становится убежищем чужим.